Вінницький медичний фаховий коледж

Вінницький медичний фаховий коледж

В ряду відомих медичних навчальних закладів України Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К.Заболотного займає почесне… Докладніше...
Сучасна база теоретичного навчання

Сучасна база теоретичного навчання

Реформа системи охорони здоров’я в Україні, перехід на принципи первинної медико-санітарної допомоги населенню та бюджетно-страхової… Докладніше...
Практична підготовка

Практична підготовка

Практичне навчання – головний компонент професійної підготовки майбутнього фахівця, важлива складова освітнього процесу, метою якого… Докладніше...
Знати, щоб вижити

Знати, щоб вижити

Рекомендована інформація до дій в умовах воєнного стану Знати щоб вижити Докладніше...
1 2 3 4 5

Пошук

Адреса, телефони

 

contact

21037 м.Вінниця,
вул. Пирогова, 57

+38 0432 53 31 45

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Історія коледжу - довоєнний період

Четверг, 05 Март 2015 13:52
Оцените материал
(0 голосов)

Довоєнний період розвитку коледжу (1921-1940)

До революції 1917 року на Вінниччині не було медичних навчальних закладів, де б готувалися середні медичні працівники.

Першими заходами радянської влади була організація охорони здоров’я народу. На порядку денному було питання про відкриття медичних навчальних закладів в різних куточках держави, в тому числі i на Поділлі, зокрема, у Вінниці.

 

Так, у 1921 році у місті Вінниці починає працювати акушерська школа.

В документах Вінницького медичного училища (текстовий звіт за 1935-1936 роки) вказано, що Вінницька фельдшерсько-акушерська школа створена у 1921 році.

remigaПершим директором цього навчального закладу (акушерської школи) був Ремiга Олександр Лаврентійович. Він обіймав посаду директора школи та завідувача курсів з 1921 по 1932 рік.

Ремiга О.Л. народився у 1880 році. Отримав освіту в Таганрозькій чоловічій гімназії. За фахом – лікар-психіатр. Закінчив Київський університет у 1908 році. Працював у клініці нервових хвороб позаштатним ординатором.
З 1911 року займав посаду ординатора Вінницької окружної лікарні. Під час першої імперіалістичної війни (1914-1918 р.р.) працював у Київському військовому шпиталі у психіатричному відділенні.
У 1921 році призначається профобром завідувачем курсів по догляду за хворими “Братів i сестер милосердя”, якими започатковано існування майбутньої медичної школи. Склад сім’ї: дружина, троє дітей  віком 3, 6 та 11 років.
Після відкриття фельдшерсько-акушерської школи були створені різноманітні медичні курси: червоних сестер, братів i сестер милосердя, материнства та дитинства та інші.


Завідувачами курсів призначають: Топузе Соломона Iсаєвича (закінчив медичний інститут у м. Харковi у 1906 році; вчився у Берліні (архівна довідка від 14.08.1923 р.); Гудельмана Мойсея Васильовича (архівна довідка від 10.10.1921 р.).
Медичні курси працювали при лікарні iм.Пирогова (вул. Дворянська, 53), та на Нiколаєвському проспекті в будинку колишнього реального училища i в приміщенні другої трудової школи, колишньої жіночої гімназії (тепер школа № 2).
Власного приміщення школа i курси не мали, для навчання використовували жіночу гімназію та другу міську школу. Орендували приміщення міністерської жіночої гімназії, а потім – другої трудової школи.
history02Умови навчання були важкими. history02Заняття починалися о 19 годині i проводилися при світлі гасових ламп. Гас купували викладачі та учні за власні кошти. Державних коштів не вистачало навіть на підручники та навчальні посібники. Їх виготовляли самі учні.
Перший випуск 24 спеціалістів відбувся у 1923 році. Це була величезна подія в житті Поділля та закладу, який самостійно вів підготовку медичних працівників середньої ланки на колишніх окраїнах землі царської Росії. Всім випускникам була присвоєна кваліфікація “Помічник лікаря по догляду за хворими” (лікпоми). Також в 1923 р. відбувся випуск  24 акушерок.03a

Серед випускників  був майбутній директор медичного училища – Лойферман Абрам Григорович. 03aПро інших випускників відомо, що Палатнiк I.Г. після закінчення медичного інституту працював у Москві; Тевелєв М.С. – полковник медичної служби, був завідувачем очного відділення шпиталю інвалідів Вітчизняної війни.

У перші роки існування фельдшерсько-акушерської школи у м. Вінниці були від¬криті ще медичні курси з підготовки спеціалістів різного призначення, а саме:

  •     курси з підготовки медичного персоналу по догляду за хворими;
  •     курси з охорони материнства та дитинства;
  •     курси братів та сестер милосердя;
  •     курси червоних санітарів та інші.

На 1 січня 1927 року у школі нараховувся 121 учень: з них 58 чоловік на першому курсі, 63 – на другому. Всього 10 учнів отримували стипендію.
З архівної довідки (Всесоюзний шкільний перепис 15 грудня 1927 р.) відомо наступне:
Повна назва школи – Вінницька 3-рiчна медична профшкола. Самостійна установа. Знаходиться на округовому бюджеті. Заняття проводяться ввечері. Готовить помічників лікаря по догляду за хворими (лiкпоми).
З другої архівної довідки стає відомо, що школа обслуговувала майже всі округи колишнього Поділля та деякі колишні сусідні губернії:

  •         Вінницький округ – 79%;04
  •           Тульчинський – 7,7%;
  •           Могилiвський – 4,6%;
  •           Проскурівський – 1,6%;
  •           Бердичівський – 2,3%;
  •           Київський – 0,8%;
  •           Уманський – 0,8%.

За соціальним станом у школі навчалися:

  •       з селян – 22% (у 1926-27 рр. – 33%);
  •       робітників – 0,3%;
  •       службовців – 33%;
  •       бідняків – 15,7%;
  •       кустарів – 3%.

За перші 8 років своєї роботи Вінницька медична школа випустила 176 чоловік, з них 134 отримали кваліфікацію помічника лікаря по догляду за хворими. Із числа перших випускників 10 вступили в медінститут (Лойферман А.Г., Валiгура Я.С., Кручинська Л.О., Багрій В.М., Гiтельман Л.В., Койфман С.I., Удерман I.I., Тевелєв М.С., Палатнiк  I.I., Шинкарьова М.Ф.).
В 30-тi роки медична школа стає багатопрофільним навчальним закладом, єдиним в той час у Правобережній Україні.
lojfermanВ 1932 році на посаду директора школи призначається Лойферман Абрам Григорович.

Цю посаду він обіймав двічі: з 1932 по 1941 рік i з 1947 по 1972 рік.
Лойферман А.Г. – випускник фельдшерсько-акушерської школи. Учасник Другої світової війни, заслужений лікар України.
Багато зусиль Абрам Григорович приклав до придбання окремого приміщення, проведення надбудови житлового будинку на вулиці Козицького.
Постійне приміщення для навчального закладу дало можливість налагодити навчальний процес. Створені актовий та спортивний зали, виділені кімнати для читання лекцій та проведення практичних занять. Здійснена добудова будинку на вулиці Хлібній для гуртожитку, в якому також проводилось навчання.
Вперше заклад отримав гуртожиток на вулиці 1-го Травня, в якому проживало 53 учні (із 247).Невдовзі приміщення школи забрали. Протягом 1933 року довелося тричі міняти приміщення для занять.
В 1934 році проведена добудова третього поверху над будинком № 17 по  вулиці Козицького, що дало можливість проводити навчальний процес в повному обсязі.
В 1935-36 навчальному році школа має 5 аудиторій, бібліотеку, 2 кабінети для практичного навчання, канцелярію.06
Наприкінці 1935 року проведена добудова третього поверху будинку № 74 на Нiколаєвському проспекті (нині Соборна).06

До осіннього набору на 1935-36 навчальний рік було подано 763 заяви з  оформленими документами. На перший курс було прийнято 137 учнів. Лекторський склад школи – 29 осіб. Усі викладачі фахових дисциплін – науковці та асистенти медінституту. Отже, школа була забезпечена висококваліфікованим лікарським складом.
На 1 січня 1936 року нараховувалось 275 учнів, а разом з курсантами однорічних акушерських курсів – 320 осіб.
У 1936 році відбувається поєднання  двох медичних шкіл. Навчальний заклад отримує назву “Фельдшерсько-акушерська школа”.

Отже, становлення навчального закладу було різноманітним, складним i важким. Але ентузіазм, наполеглива праця директора i всього педагогічного колективу школи досягли певних результатів.
В 1936 році школа відзначає своє 15-рiччя. В цей час вона розміщується в декількох приміщеннях: на вул.Козицького, 17, вул.Ленiна, 74, вул. Першотравневiй, 52. Навчальна площа приміщень становила 247 м2. Школа має гуртожитки, житлова площа яких складає 226 м2. Iз 316 учнів в гуртожитку мешкали 53 учні, 194 були розміщені на квартирах, яким виплачували по 20 крб. на місяць.
В школі працювали гуртки: музичний, драматичний, Ворошилівських стрілків, фізичної культури.
Таким чином, 20-30 роки стали для Вінницької медичної школи роками становлення та корінної перебудови медичного навчання.
Щорічний випуск великого загону середніх медичних працівників та лікарів медичними закладами міста дав поштовх розвитку охорони здоров’я на Вінниччині.
З 1935 по 1940 рік мережа амбулаторно-поліклінічних установ на території області збільшилася вдвічі. Все це принесло позитивні наслідки: різко знизилася загальна i інфекційна захворюваність, скоротилася кількість хворих на туберкульоз, трахому, малярію. Обсяг медичної допомоги роділлям склав 95%.